Думка, увага, тіло, минуле

Формула

Думка приходить сама. Свобода починається там, де людина перестає приймати кожну думку за себе.

Формула

Владнати себе — це не владнати думки. Це владнати увагу.

Формула

Першу думку ми не обираємо. Ми обираємо, чи давати їй увагу далі.

Формула

Думка, якій ми даємо напругу, живиться цією напругою.

Формула

Усвідомлення не починається з тиші в голові. Воно починається з: я бачу, що ця думка з’явилася.

Формула

Усвідомлення без тіла — лише ідея, що дивиться на себе.

Формула

Тіло говорить раніше, ніж розум вигадує причину.

Формула

Тіло — перші двері назад до себе, не весь дім.

Формула

Людина страждає не тільки від тривоги, а й від вимоги не відчувати її.

Формула

Приємний стан — ще не свобода. Іноді це просто добре налаштована хімія.

Формула

Практика стає пасткою, коли спокій робиться новим центром залежності.

Формула

Навіть світлий досвід треба спостерігати, інакше его зробить із нього духовну прикрасу.

Формула

Минуле в нас — не факт. Це запам’ятана форма.

Формула

Часто ми страждаємо не від події, а від її версії, яку й далі носимо в собі.

Формула

Звільнення — не стан, що нарешті приходить. Це мить, коли старе я перестає здаватися єдиним.