Тонкість думки розрахована на тонкість розуміння.
Не кожну думку можна взяти штурмом. Є речі, які не відкриваються тому, хто заходить у них у чоботях готової думки, з лінійкою побутової логіки і молотком «та все ж просто».
Ні, не все просто.
Іноді думці потрібна тиша. Іноді — внутрішня делікатність. Іноді — здатність не хапати сенс одразу за горло, а стати поруч і дозволити йому з’явитися.
Грубе розуміння завжди хоче спростити. Тонке розуміння вміє чекати.
Воно не поспішає оголосити незрозуміле дурницею. Не перетворює парадокс на помилку. Не вимагає, щоб глибина негайно лягла на долоню, мов решта в магазині.
Тонка думка не ховається від людини.
Вона просто не зобов’язана ставати грубою, щоб її помітили.
І тому іноді річ не в тому, що міркування надто складне. Іноді річ у тому, що слухач прийшов до нього надто голосно...
